Як знайти код фарби та заводський колір класичного авто?
Фарбування ретро автомобіля починається з дослідження. Код кольору зазвичай вказаний на табличці або наліпці виробника, розташування якої залежить від марки та епохи: передній багажник, дверний проріз, моторний відсік. Потім його звіряють із заводськими документами: виробничою карткою (Kardex у Porsche, карткою даних у Mercedes-Benz), сертифікатом походження чи сервісною книжкою.
Самого коду не завжди достатньо. Багато автомобілів за десятиліття перефарбовували. Тому ми шукаємо первісний відтінок там, де він сховався від сонця: під ущільнювачем, за оббивкою, на зворотному боці лючка. Деякі Porsche виходили із заводу в кольорі поза каталогом, за програмою Paint to Sample; такого коду немає в жодному стандартному каталозі кольорів.
Далі формулу відтворюють і перевіряють на тестових пластинах, які порівнюють з автомобілем при денному світлі та під освітленням майстерні: відтінок може здаватися правильним під лампою і хибним на сонці. Ви затверджуєте зразок до початку фарбування.
Заводський колір чи новий?
Збереження заводського кольору береже історичну цілісність автомобіля, і для колекційної машини це часто найвагоміше рішення. Проте автомобіль може й змінити колір, з тією ж ретельністю. Ferrari 612 Scaglietti, перефарбована в майстерні, спочатку постачалася в сріблясто-сірому кольорі, а тепер має двоколірне фарбування: темно-синій і кремовий.
Ми обговорюємо це до початку робіт: історію автомобіля, те, як Ви ним користуєтеся, чого від нього очікуєте. За Вашим бажанням новий колір охоплює дверні прорізи, торці та моторний відсік, щоб під час відчинення дверей не було видно слідів попереднього кольору.
Зняття старої фарби та підготовка: головна робота
Покриття добре настільки, наскільки добра основа. Залежно від стану автомобіля стару фарбу знімають хімічною змивкою, піскоструминною або содоструминною обробкою, до голого металу. Кузов Porsche 964, оброблений піском і потім покритий епоксидним ґрунтом у майстерні, показує цей етап: кожна панель відкрита, кожен слід корозії видно.
Усе, що стосується самого металу, наскрізна корозія, пороги, підлога, зазори дверей і капотів, попередньо виконується в межах кузовного ремонту. Потім настає власне підготовка:
- епоксидний ґрунт на голий метал, для адгезії та захисту від корозії;
- шпаклівка лише тонким шаром і лише там, де метал уже не можна вирівняти;
- наповнювальний ґрунт, потім шліфування бруском із проявною пудрою, яка показує кожну западину;
- знежирення, маскування, зняття скла, ущільнювачів, хрому та аксесуарів.
Одношарова емаль чи база з лаком?
Класичні автомобілі здебільшого виходили із заводу в одношаровій емалі: колір і блиск в одному шарі, з характерною глибиною. Сучасніші машини та більшість кольорів металік отримують кольорову базу під прозорим лаком.
Вибір залежить від автомобіля та Ваших намірів: автентичний вигляд емалі чи стійкість лаку для машини, яка багато їздитиме. Чорний колір Mercedes 280 SL Pagode, пофарбованого в майстерні, показує, чого чекають від темного відтінку: глибоке відображення без вуалі, у якому лінії читаються як у дзеркалі.
Фарбування відбувається в камері з фільтрованим повітрям і контрольованою температурою: пил і волога є головними ворогами покриття. Зняті деталі, двері, капоти, прикручувані крила, фарбують окремо, як із видимого, так і з прихованого боку.
Двоколірне фарбування та декоративні лінії
Двоколірне фарбування спершу малюють, а потім фарбують. Лінія поділу йде вздовж ребра, вигину металу чи молдингу, і її положення визначає пропорції всього автомобіля. На Ferrari 612 Scaglietti темно-синій і кремовий зустрічаються вздовж тонкої розділової лінії.
Маскування виконують у кілька проходів; другий колір наносять лише після того, як перший стабілізувався, щоб межа була чіткою і без сходинки. Декоративні лінії наносять пензлем або пістолетом, залежно від стилю: тонкі й стримані на гран-туризмо, виразніші на кузові в класичному дусі.
Шліфування, полірування кузова та захист
Коли покриття повністю затверділо, його шліфують по воді дуже дрібними абразивами, щоб прибрати шагрень і включення пилу, а потім полірують у кілька етапів до повного блиску. Саме ця робота надає натягнутого відображення Porsche 911 S Targa 1967 року, пофарбованому в колір слонової кістки: на світлому відтінку кожен дефект видно проти світла.
На наявному покритті полірування кузова усуває дрібні подряпини та голограми без перефарбування; локальний ремонт із плавним переходом на сусідні елементи виправляє скол чи удар. Далі ми радимо Вам, як захистити фарбування залежно від використання: делікатне миття, віск, прозора плівка на зонах, що потерпають від гравію.
Для конкретної марки дивіться кузов і фарбування Porsche та кузовні роботи Ferrari; під час повної переробки автомобіля фарбування входить до повної реставрації, а відновлений хром встановлюють після полірування. Ви отримуєте фотографії важливих етапів, а кошторис розписує за позиціями підготовку, колір і фінішне оздоблення.
