Кузов Ferrari: які матеріали в яку епоху?
Перш ніж братися за кузовний ремонт Ferrari, треба зрозуміти, з чим доведеться працювати: у Маранелло матеріал змінювали не раз. Багато Ferrari 1950-х і 1960-х років мають алюмінієві кузови ручного вибивання від тодішніх кузовних ательє на сталевій трубчастій рамі; в інших сталевий кузов поєднано з алюмінієвими капотами й дверима.
Перші 308 GTB 1975–1977 років мають кузов зі склопластику, знаменитий «vetroresina», після чого виробництво перейшло на сталь; у 328 кузов так само сталевий. Із 360 Modena 1999 року Ferrari перевела свої середньомоторні берлінети на алюмінієві раму й кузов, і цей принцип зберегли наступні моделі, як-от передньомоторний V12 612 Scaglietti. Історію цих двох класичних моделей ми розповідаємо на сторінці про Ferrari 308 і 328.
Ремонт алюмінієвого кузова Ferrari
Алюміній не можна обробляти, як сталь. Він інакше реагує на нагрівання, гірше тримає форму і не повинен контактувати зі сталевими частинками, які згодом спричинять осередкову корозію. Тому в майстерні для нього виділено окремі інструменти й абразиви, що не перетинаються з роботою по сталі.
На сучасному Ferrari з алюмінієвою структурою ремонт виконують за методами, передбаченими для цієї структури: рихтування там, де панель це дозволяє, інакше заміна елемента, з контролем зазорів і площинності під час складання. Склопластиковий 308 ремонтують формуванням шарів, а не рихтуванням. Наш загальний підхід описано на сторінці кузовні роботи.
Корозія класичних Ferrari: де шукати
Сталеві Ferrari 1960–1980-х років іржавіють, як і інші автомобілі свого часу, часто там, куди ніхто не дивиться: пороги, днище, колісні арки, низ дверей, рамки скла. Там, де сталь з’єднується з алюмінієм, є вразливе місце: у стику може розвинутися електрохімічна корозія, і фарба здувається вздовж швів.
Коли фарба здувається, підфарбовування недостатньо. Ділянку зачищають до металу, оцінюють справжній стан, замінюють або відновлюють пошкоджене й захищають перед фарбуванням. На сильно ураженому автомобілі ці роботи входять до повної реставрації Ferrari з кузовом, зачищеним до металу.
Фарбування Ferrari: Rosso Corsa та історичні кольори
Rosso Corsa, гоночний червоний колір Італії, усі пов’язують із Ferrari, але він далеко не єдиний. Giallo Modena, Nero Daytona, Argento Nürburgring чи Blu Tour de France також належать до історії марки, а під однією й тією самою назвою кольору за десятиліття існувало кілька рецептур.
Щоб точно влучити у відтінок, ми починаємо з коду фарби, потім порівнюємо пробні викраси з незайманою частиною автомобіля за денного світла. Класику в одношаровій емалі не фарбують так, як сучасний Ferrari у базу й лак: технологія відповідає епосі, якщо Ви не обираєте власну інтерпретацію. Усі етапи, від ґрунту до полірування, описано на сторінці фарбування автомобіля.
Двоколірне фарбування і молдинг: 612 Scaglietti
Двоколірне фарбування вирішується на одній лінії. На Ferrari 612 Scaglietti в нашій майстерні, що приїхала сріблясто-сірою, зняли бампери й фари, захистили скло, потім автомобіль заґрунтували в камері. Межу двох кольорів розмітили стрічкою до першого шару фарби.
Капот, кришку багажника й двері пофарбували окремо в темно-синій, дах у кремовий, а межа проходить точно по лінії молдингу. Салон цієї 612 перетягнуто синьо-зеленою шкірою в тон новому фарбуванню, про що розповідає наша сторінка перетяжка салону Ferrari.
Шильди, решітки й захисна плівка
Гарне фарбування оцінюють і за деталями. Шильди Scuderia на крилах, гарцюючого коня, написи, решітки й ущільнювачі знімають перед фарбуванням і встановлюють назад, а не заклеюють; утомлені решітки й елементи оздоблення відновлюють.
На Ferrari, яким їздять, прозору захисну плівку можна нанести на зони, що страждають від каміння, після повного затвердіння фарби. Для першої оцінки достатньо фотографій: запросіть кошторис, і ми відповімо за кожною позицією.
- Зняття шильдів на крилах, написів і решіток
- Відновлення решіток і зовнішнього оздоблення
- Контроль зазорів і площинності під час складання
- Прозора захисна плівка на вразливі зони, за бажанням
